Репортаж із Києва, або Три роки з початку війни в Україні: Свідчення незагоєних ран та мрій про майбутнє.

Іржі Овчачек | Редактор та коментатор
24.02.2025     jiri.ovcacek@zivotvcesku.cz

Ми відзначаємо три роки від дня початку агресії Росії проти України. Війна приносить страждання та страждання. Але він має серйозний противник. Бажання жити. Портал ŽivotvČesku.cz відвідав столицю Київ із нагоди ювілею української драматургії. Ми є свідками незагойних ран та мрій про майбутнє. Що, безумовно, тішить, то це те, що в Україні дуже люблять Чехію. І вони хотіли б продовжувати дружбу і після закінчення війни, наприклад, у політичній сфері, коли навіть формується нова права партія під назвою «Завжди сильні українці».

Центр Києва на Майдані досі вшановує пам’ять про жертви, які приносять українці. Прямо на цій площі Незалежності – ліс із тисяч та тисяч українських прапорів. Кожен за одного загиблого захисника Батьківщини. Але є й пам’ятники людям, які загинули під снайперським обстрілом під час української революції 2014 року. Досі за цим спостерігає статуя архангела Михайла, захисника від зла. Далі у центрі фотографії солдатів, які загинули на першому етапі конфлікту з 2014 року. Також можна побачити знищену російську військову техніку.

Про війну у Києві свідчать не лише нічні авіаудари, а й кількість захисників Батьківщини, які залишають мегаполіс на фронт. Це не лощені офіцери на вітрині чи фотографії. Їхня уніформа, це правда, чиста і охайна, але обличчя вже поранені в боях. Бути близьким до смерті – все одно, що наближатися до вогню, що горить. І звісно. Прапори. Синій та жовтий всюди.

Але одного разу війна закінчиться. А Україна вже має готуватися до мирного життя. Не дивно, що солдати вирушають і на політичну роботу. Портал ŽivotvČesku.cz мав нагоду поспілкуватися з людьми, які поступово реалізують проект політичного руху «Завжди сильні українці». Він примітний тим, що його надихають класичні західні праві, тобто відсутність прогресивізму, і він хоче нарешті вирвати Україну з радянської хватки.

«Ми шукаємо натхнення в таких історичних особистостях, як Томас Джефферсон, Людвіг ван Мізес, Фрідріх Август фон Хайєк, Рональд Рейган та Маргарет Тетчер», — сказав порталу «СвєтvČesku.cz» Дмитро Левицький, безпосередній керівник руху «Завжди сильні». Він додав, що у політичному проекті беруть участь військові, політики, бізнесмени та громадянські активісти.

За словами Левицького, в Україні досі діє лише модифікована радянська конституція, яка закликає до змін. “Нова конституція має бути заснована на моделі США. Нинішня – це лише переписана радянська конституція. Текст нової конституції вже написаний у наших серцях”, – пояснив активіст чудового політичного проекту. А амбіції йдуть ще далі. “Ми хочемо, щоб Україна була домом свободи у Європі. Це наша мрія”, – додав Дмитро Левицький.

Його колега Дарина Требух додала, що команда нової партії вже рік активно працює. Можливо, у потрібний момент, оскільки не можна виключати цьогорічні вибори, США під керівництвом Дональда Трампа наполягають на їх проведенні. За словами Дарини Требух, важливо буде налагодити співпрацю з аналогічними проектами ЄС. І особливо в Чехії, яку українці просто люблять. “Ми прагнемо співпраці з аналогічними політичними партіями в Європі, особливо в Чехії, яка дуже допомагає Україні”, – додала вона для ŽivotvČesku.cz.

Основні представники руху “Завжди сильні українці” зібралися у суботу у Києві на показ документального фільму “Гостомель” – історії будинку українського режисера Віктора Шторма, в якому розповідається про переживання людей, які рятуються від російської окупації. Фільм був показаний у Празі минулого року під патронажем міністра оборони Яни Чорнохової. Шефство над показом також взяв Чеськоукраїнський фонд. І навіть під час показу у Києві про Чехію говорили гарні слова.

“Ми, чехи, теж повинні бути вдячні українцям. Ми – нація, яка часто схована в шкаралупі, яка не виявляє великих емоцій. І хвиля біженців відкрила в чеських серцях скарб руки допомоги сусіду, дала можливість показати те, що приховано в чехах”,

– сказав перед показом скромною українською мовою Іржі Овчачек, який відвідав Київ як редактор і коментатор порталу ŽivotvČesku.cz.